Пам'ятай московіт Українці, нащадки Русинів!
1. #Корсунь-Шевченківський
В 1032 році князь Ярослав Мудрий заснував місто-фортецю #Корсунь для захисту південних кордонів Київської Русі від набігів тюркських кочівників, використавши річку Рось як природну перешкоду. Він входив до Пороської оборонної лінії, до якої входили також міста, що стояли на Росі — Осетрів (нині — с. Сахнівка Корсунь-Шевченківського району), Дверен (нині — с. Набутів Корсунь-Шевченківського району), Боровий (нині — смт Стеблів Корсунь-Шевченківського району) Богуславль (нині — Богуслав (місто)), Юр'їв (нині — Біла Церква) та ін. У XI–XII ст. місто було надзвичайно важливим оборонним центром. Тоді багато половців напало на Русь, частина з них стояла біля міста Корсуня. Пізніше вони пішли і спустошили околиці Києва.1169 половці взяли місто.
2. #Златники
Златники Володимира були одними з найперших монет київського карбування. Вони діляться на два типи. У центральній частині аверсу зображення князя, зі скіпетром й хрестом. Над лівим плечем Володимира знак роду Рюриковичів — тризуб. На реверсі (реверс монет обох типів однаковий) повне ім'я Христа та його зображення.
3. Король #Данило Галицький
У місті Дорогочині в грудні 1253 (січні 1254) папський легат коронував і помазав Данила Романовича, який прийняв королівську відзнаку «від усіх своїх єпископів», підкреслюючи цим, що коронується не лише він, а сама Русь.
4. #Васильків
Історія поселень на річці Стугні налічує кілька тисяч років. Трипільська культура, а також скіфські пам'ятки щедро відмітились на Васильківщині. Перше поселення існувало на місці Василькова ще в глибоку давнину. 988 року з волі Володимира Великого тут було збудовано фортецю для захисту Києва з півдня від набігів степових кочівників — на його думку мала кількість міст навколо Києва робила княжу столицю уразливою. Цей рік і прийнято вважати роком заснування Василькова.
5. #Переяслав-Хмельницький
Залишки городища Х-ХІІІ ст.ст. збереглися в районі злиття річок Альта і Трубіж. Тут містився дитинець — (центральна частина міста), де жили представники влади — як князівської, так і релігійної. Ще за часів Володимира Великого дитинець зміцнили захисними стінами й вартовими вежами. Ремісники й незаможні міщани заселяли посад і передмістя. У цей час місто мало назву «Переяславль Руський».
Після розподілу київським князем Ярославом Мудрим спадщини між синами Переяславський престол дістався Всеволоду Ярославичу. Так було засновано Переяславське князівство.
6. #Житомир
За місцевою легендою, яку записав історик XIX століття, священик Микола Трипольський, місто започатковано близько 884 року, і свою назву отримало від імені руського дружинника київських князів Аскольда та Діра — Житоми́ра, що нібито відмовився служити Олегу, сховався в лісах і оселився на високій скелі при злитті рік Кам'янки й Тетерева. Згодом над глибоким (близько 30 метрів) урвищем над Кам'янкою збудували дерев'яний замок (зараз на Замковій горі, у цьому місці розташований філіал обласного архіву).
Відомий чеський вчений-славіст Павло Йосиф Шафарик доводив, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — мир житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, виникла від важливої в цьому краї культури — жита, що культивується тут із незапам'ятних часів.
Є свідчення про те, що в давнину навіть у центрі міста сіяли жито, ячмінь. Про місто говорили: «мир і жито», «мир житичів». Можливо також, що Житомир — це скорочена форма від слова «животомир», тобто символ мирного спокійного життя.
7. #Галич
Місто на Галичині, колишній центр Галицько-Волинського князівства — наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, перша згадка про який відноситься згідно з угорською хронікою XIII ст. до 898 року. Назва міста дала назву регіону «Галичина». Найбільшого піднесення Галич досяг за князя Ярослава Осмомисла (1153–1187), оспіваного у «Слові о полку Ігоревім». 1367 року Галич отримав магдебурзьке право.
8. #Коростень
(Іскоростень) — місто обласного підпорядкування, адміністративний центр Коростенського району Житомирської області, великий транспортний вузол Південно-Західної залізниці.
В давнину, Іскоростень — столиця міцного союзу племен древлян.
#Ігор збирав щорічну данину і після того, як Ігор вдруге повернувся до Іскоростеня вимагати данину, князь Мал (Ніскиня) підняв місто проти київського князя. Військо (дружину) Ігоря розбили, а самого вбили. Поховали древляни Ігоря з усіма почестями, по княжому звичаю, на його могилі насипали високий курган.
9. #Полтава
Офіційним часом заснування Полтави згідно з археологічними дослідженнями вважається 899 рік. Перша згадка про місто у літописі знайдена на сторінках Іпатіївського списку «Повісті минулих літ» 1174 року. Засноване сіверянами у IX ст. укріплене першопоселення на Івановій горі поклало початок розвитку давньоруського граду Чернігівського, а згодом Переяславського, князівств Х-ХІІІ ст., поселенням XIV, XV віків. Під час монголо-татарської навали в 1240 місту було завдано значних зруйнувань. Остаточно тогочасний град був знищений у 1399-му році після битви з ординцями Тімур-Кутлука.
На початку XV століття знову згадується Полтава, яка перебувала в той час під владою литовського князя Вітовта котрий передав її до правління князю Олександру Глинському. У 1482 на місто здійснив набіг Менґлі I Ґерай. З 1503-го Полтава належала князю Михайлу Глинському. У 1508 року вона була в нього відібрана королем Сигізмундом I за участь в антиурядовому повстанні однак пізніше знову була повернута родині Глинських. У 1537 господарем міста стає зять Глинських — Байбуза. У 1630 місто віддане Б. Обалковському, з 1641 С. Конецпольському, а в 1646-му до власності Я. Вишневецького.
10. #Аскольд
Аскольд перший відомий київський правитель. Перший з київських князів який після військового походу на Константинополь прийняв християнство. Аскольд родом з полян.
